РОЗДІЛ 8. ПЕРІОД ПРЕЗИДЕНСТВА ПЕТРА ПОРОШЕНКА (2014 - 2019)

Президентство Петра Порошенка — правління п'ятого президента України Петра Порошенка, з 2014 року по 2019 рік. Його наступник — Володимир Зеленський.

Передвиборча кампанія Порошенка проходила під гасом «Жити по-новому». Ключовими обіцянками було закінчити війну, безвізовий режим з ЄС, підняти зарплати військовим та реформувати армію, провести децентралізацію, реформу міліції, дострокові вибори до Верховної Ради, створити суспільне телебачення, а також продати бізнес, крім «5 каналу».

На передвиборчу кампанію виборчий фонд Петра Порошенка витратив більше 90 мільйонів гривень.

Інавгурація

7 червня 2014 року відбулась інавгурація Петра Порошенка, який став п'ятим президентом України. На урочистостях були присутні 56 міжнародних делегацій: 23 на рівні глав держав, урядів парламентів і керівників міжнародних організацій; 5 — на рівні віце-прем'єр-міністрів, а також на рівні міністрів закордонних справ та послів. На інавгурації був присутній віце-президент США Джо Байден, президент Польщі Броніслав Коморовський, президент Литви Даля Грібаускайте, президент Європейської Ради Герман ван Ромпей, а також генеральний секретар ОБСЄ Ламберто Заньєр

Під час інавгурації Порошенко заявив, що йде на посаду президента України заради збереження, зміцнення її єдності, досягнення миру. 2014 року пообіцяв розпочати реформу децентралізації, заявив, що найкращими гарантами миру в Україні є її флот, армія, Нацгвардія та професійні спецслужби.

Мирний план

Однією з головних передвиборчих обіцянок Петра Порошенка було завершення війни на Сході України. Під час своєї інавгурації, він вперше розповів про свій мирний план врегулювання конфлікту, який передбачав створення «коридору» для російських найманців, щоб вони повернулися в Росію, звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто складе зброю, діалог з легітимними представниками української влади на Донбасі та громадянами, гарантії вільного використання російської мови в регіоні та дострокові вибори.

19 червня представив план мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, що передбачав:

1. Гарантії безпеки для всіх учасників переговорів.

2. Звільнення від кримінальної відповідальності тих, хто склав зброю і не здійснив тяжких злочинів.

3. Звільнення заручників.

4. Створення 10-кілометрової буферної зони на українсько-російському державному кордоні і виведення незаконних збройних формувань.

5. Гарантований коридор для виходу російських і українських найманців.

6. Роззброєння.

7. Створення в структурі МВС підрозділів для здійснення спільного патрулювання.

8. Звільнення незаконно утримуваних адміністративних будівель в Донецькій і Луганській областях.

9. Відновлення діяльності місцевих органів влади.

10. Поновлення центрального теле- і радіомовлення у Донецькій і Луганській областях.

11. Децентралізація влади (шляхом обрання виконкомів, захист російської мови — проєкт змін до Конституції).

12. Узгодження губернаторів до виборів з представниками Донбасу (за умови погодження єдиної кандидатури, якщо є розбіжності — рішення приймає президент).

13. Дострокові місцеві і парламентські вибори.

14. Програма створення робочих місць в регіоні.

20 червня під свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир'я з 18:30 до 27 червня та заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені.

1 липня під час свого звернення до українців Порошенко заявив, що о 22:00 на понеділок 30 червня закінчився термін дії одностороннього припинення вогню. «Ми будемо наступати і звільняти нашу землю» — йшлося у заяві Президента. Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено понад 60 міст та сіл. 27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська, внаслідок чого Україна втратила значні території і 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол. Проте, напруження на Сході зберігалось.

3 листопада в інтерв'ю виданню «Le Figaro» Петро Порошенко повідомив, що на сході України перебувають від 7 до 9 тис. російських військовослужбовців. Президент України зазначив, що «якщо ми хочемо, щоб справжній мир та стабільність повернулися в Україну, Росія повинна вивести своїх людей і зброю».

Заборона російських соціальних мереж

16 травня 2017 р. Президент Порошенко ввів у дію рішення РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», яким передбачається блокування російських соцмереж. До цього списку потрапили «Вконтакті», Однокласники, Яндекс, електронний сервіс Mail.ru. Обмеження доступу до контенту «Вконтакті», яке містить насильство та матеріали із закликами до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади в Україні вступило в дію до 1 червня. Також передбачається заборона мовлення російських телеканалів «НТВ-Плюс», «ТВ Центр», «Зірка», «ТНТ», «РЕН», «ОТР», «ВГ ТРК» та інших телеканалів, які займаються антиукраїнською пропагандою. У санкційному списку опинилися 468 юридичних та 1228 фізичних осіб. Коментуючи це рішення Петро Порошенко заявив, що гібридна війна вимагає адекватних відповідей на виклики та закликав українців «негайно вийти з російських серверів з міркувань безпеки»

Воєнний стан 2018 року

25 листопада 2018 року прикордонні кораблі РФ атакували кораблі ВМСУ у Керченській протоці, було скликано екстренне засідання РНБО, що запропонувало Порошенку ввести в Україні воєнний стан на 60 діб. Порошенко звернувся до ВР з проханням розглянути введення воєнного стану. 26 листопада Порошенко підписав відповідний указ.

26 листопада ВР запровадила в 10 областях України воєнний стан: це прикордонні області з РФ, невизнаним Придністров'ям, а також ті, що мають вихід до Чорного та Азовського морів — Вінницька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Запорізька області, внутрішні води керченської акваторії Азовського моря. 26 грудня на засіданні РНБО з участі президента воєнний стан було скасовано.

Деолігархізація

19 березня 2015 року Верховна Рада України прийняла зміни до закону про акціонерні товариства, яким знизила кворум для проведення загальних зборів акціонерів для усіх акціонерних товариств незалежно від їх виду власності до 50 %+1 акція в 2015 році. Однією з головних цілей законопроєкту було повернення державі контролю над «Укрнафтою», близько 43 % акцій якої контролював менеджмент Коломойського та 50 %+1 — держави.

20 березня приміщення «Укртранснафти» було огороджено парканом і взято під охорону людьми Коломойського. Потім приміщення було розблоковане МВС. Коломойського було відправлено у відставку з посади голови Дніпропетровської ОДА.

Внаслідок деоалігархізації найбільше постраждали олігарх Дмитро Фірташ, який втратив контроль над значною частиною активів. 4 червня 2015 року Нацбанк офіційно оголосив про початок ліквідації «Надра Банку» Д. Фірташа, який було визнано неплатоспроможним. «Надра» став найбільшим ліквідованим в Україні банком за обсягом активів на початок 2014 року. 5 червня прем'єр-міністр А. Яценюк заявив, що хімічні підприємства Фірташа «Рівнеазот» і «Черкасиазот» будуть націоналізовані за небажання спатити борг перед Нафтогазом у розмірі 6 млрд грн. 28 травня Фірташ припинив роботу цих заводів, заявивши про «тиск з боку можновладців». Наступного дня А. Аваков заявив, що держава наклала арешт на ряд активів компанії «Ostchem» Фірташа.

Поліцейська реформа

У січні 2015 року Міністерство внутрішніх справ оголосило набір кандидатів у нову патрульну поліцію. 2 лютого Е. Згуладзе заявила, що понад 72 % претендентів на працевлаштування в новій поліції в Києві мають вищу освіту, 20 % — співробітники МВС. Всього у Києві було зареєстровано 27 тисяч осіб. У той же час, попри переатестацію, 85-90 % міліціонерів залишились працювати і далі

11 квітня 2015 року Президент Порошенко ініціював законопроєкт про створення Національної поліції. Президент заявив, що «це буде не лише перетворення міліції на поліцію, це буде інше обличчя правоохоронних органів». Зарплатня поліцейських була піднята до 8-10 тисяч гривень. Реформуванням міліції займалась заступник голови МВС Ека Згуладзе, Хатія Деканоідзе та Арсен Аваков. 6 червня Порошенко заявив, що нова поліція отримає японські автомобілі з екологічними двигунами. 2 липня Верховна Рада 278-ма голосами «за» прийняла закон про створення Національної поліції. 4 липня нова поліція склала присягу на Софіївській площі[97]. Посол США Джеффрі Пайєтт заявив, що 20 % нової української поліції становлять жінки і це більше, ніж у США.

4 серпня закон про поліцію був підписаний Петром Порошенком. З листопада 2015 по вересень 2016 року проходила переатестація поліцейських. Її проходили 68 тисяч правоохоронців і 90 % її успішно пройшли. Ті, хто зазнав невдачі, потім часто відновлювалися через суди. Тому цей процес вважають дуже неоднозначним.

Патрульна поліція прийшла на зміну старій патрульно-постовій службі міліції та ДАІ. Спочатку, нова поліція була сильно популярна, але потім через ряд скандалів почала втрачати популярність. У лютому 2019 року опитування Харківського інституту соціальних досліджень спільно з Харківською правозахисною групою показувало, що більше ніж половина громадян України — 52 % вважають роботу Національної поліції неефективною. Таку ж оцінку 49,4 % опитаних українців дали роботі місцевої поліції. Водночас, задоволені діяльністю місцевої поліції 33,7 % респондентів, а Нацполіції загалом — 29,5 %. Серед найбільших недоліків у роботі поліції 39,3 % опитаних вказали непрофесіоналізм, 36,8 % — корумпованість, 30,9 % — небажання захистити «просту людину». Крім того, 26,4 % вказали на слабкий зв'язок із населенням, а 20,6 % — на безкарність поліцейських